ПРИСУД, ДУ,
Присуд, ду, м.
1) Приговоръ. К. МХ. 33.
2) Юрисдикція. К. Бай. 39. І поважати присуд наш козацький над королівський всі поприсягали. К. ЦН. 179.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 443.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПРИСУДЖУВАТИ, ДЖУЮ, ЄШ, →← ПРИСУВАТИСЯ, ВА́ЮСЯ, ЄШСЯ,